ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ НАВЧАННЯ УЧНІВ

Олена Прус,

заступник директора з навчально-виховної роботи

Водянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Компаніївської районної ради Кіровоградської області

Анотація. Статтю присвячено проблемі важливості внутрішньошкільного контролю в умовах формування сучасного закладу загальної середньої освіти як інструменту управління якістю навчання учнів. 

Внутрішньошкільний контроль – проблема актуальна, адже він є однією з найважливіших управлінських функцій, яка безпосередньо пов'язана з функціями аналізу. Внутрішньошкільний контроль – це всебічне вивчення та аналіз освітнього процесу в школі з метою координування всієї роботи відповідно до поставлених завдань [1, 390]. Ефективність управління освітнім процесом багато в чому залежить від того, наскільки добре керівник володіє інформацією про реальний стан цього процесу. Діяльністю як педагогічного, так і учнівського колективів у школі керує директор спільно зі своїми заступниками. Отже, директор школи повинен керувати освітнім процесом у відповідності до вимог сьогодення. Тому і контроль повинен бути спрямований, перш за все, на забезпечення високої якості навчання і виховання здобувачів освіти. Функції контролю - це перевірка та облік виконання керівних вказівок, результативності їх виконання, виявлення причин недоліків [1, 122]. На основі даних контролю здійснюється координування роботи відповідно до поставлених завдань. Таким чином, контроль включає аналіз досягнутих результатів та є вихідним пунктом нового циклу управління, передбачає виявлення нових завдань, що випливають з аналізу стану роботи закладу освіти.

Внутрішньошкільний контроль – це складний і багатосторонній процес, і він, як будь-яке ціле, володіє деякою закономірною впорядкованістю, організацією взаємопов'язаних частин, кожна з яких виконує певні функції [4, 126]. Контроль за позакласною роботою і контроль за виконанням навчальних програм і за формою організації, і за методами контролю буде різним. Те ж саме можна сказати і про контроль за станом викладання навчальних предметів, і про контроль за якістю знань, уміння і навичок учнів. 

Сьогодні український освітній менеджмент, увібравши кращі традиції світових теорій управління, активізує пошуки нових траєкторій розвитку функцій управління закладами загальної середньої освіти. 

Посилення уваги до функцій контролю в освітньому просторі спричинене зростаючими вимогами до якості освіти, оскільки саме контроль як технологічна послуга з позиції менеджменту забезпечує отримання інформації про реальний стан освітньої системи і водночас є потужною силою її розвитку, тому що виявляє, знаходить, робить максимально прозорим і зрозумілим характер окремих деталей педагогічних явищ та процесів. 

Варто пам’ятати, що контроль розглядають з трьох точок зору: як функцію, вид управлінської діяльності, як елемент процесу управління. 

Найчастіше в практиці управління контроль асоціюється з перевіркою, але відмінність контролю від перевірки полягає в глибині та використанні різних технологій оцінки й аналізу. 

Контроль як основна функція менеджменту об’єднує такі види управлінської діяльності [5, 528]: 

- збір інформації про стан і функціонування об’єкта управління; 

- вивчення інформації про процеси та результати освітньої діяльності; 

- діагностику й оцінку процесів розвитку суб’єктів і об’єктів освітнього процесу; 

- експертизу досягнення цілей як навчального закладу в цілому, так і вчителя чи учня зокрема; 

- оцінку ефективності стратегій, успіхів і прорахунків. 

Функції внутрішньошкільного контролю [4, 121]: 

1. Функція зворотного зв'язку. Без об'єктивної і повної інформації, яка безперервно надходить до керівника та показує, як відбувається виконання поставлених завдань, керівник не може приймати обґрунтовані рішення. 

2. Діагностична функція. Має на меті аналітичний зріз та оцінку стану досліджуваного об'єкта на основі порівняння цього стану із заздалегідь обраними параметрами підвищення якості та ефективності контролю. 

3. Стимулююча функція. Передбачає перетворення контролю на інструмент розвитку творчих засад у діяльності вчителя. Завдання контролю – отримання інформації і надання допомоги педагогу. 

В умовах демократизації шкільного життя адміністрація школи не тільки не звільняється від контролю за освітнім процесом, але і стає ніби головним державним інспектором за діяльністю педагогічного колективу. 

Контроль і аналіз несуть в собі елементи демократичності при виконанні наступних умов: 

1. Висока компетентність шкільного керівництва, достатній рівень його світоглядної, науково-теоретичної підготовки, творча робота керівника школи як вчителя-предметника, ґрунтовне знання педагогіки, дидактики, приватних методик, вікової та педагогічної психології, вчителя, теорії та методики виховання, здатність вірно оцінювати роботу педагогів. 

2. Громадський характер контролю: залучення до перевірок кращих вчителів школи, керівників методичних об'єднань і творчих груп. 

3. Гласність та об'єктивність контролю – неодмінні умови для забезпечення інформацією педагогічного колективу і контрольованих осіб; одночасно гласність стає обов'язковою умовою регулювання та коригування освітнього процесу. 

4. Наявність органічного взаємозв'язку контролю з глибоким і всебічним аналізом об'єктів, що перевіряються, педагогічних явищ, діяльності вчителя та учнів, кінцевою метою якого є прийняття педагогічних і управлінських рішень, а також прогнозування подальшого розвитку досліджуваного процесу або окремих сторін цього процесу. 

Удосконалюючи внутрішньошкільний контроль, необхідно мати на увазі: 

1) націленість контролю на якість кінцевих результатів і раціональних шляхів їх досягнення; 

2) підвищення самостійності усіх ланок роботи школи через їх автономізацію (передача повноважень методичним об'єднанням і т.д.) і підвищення відповідальності кожного за якість кінцевих результатів; стимулювання переходу автономних структур, а також окремих вчителів на самоконтроль і самооцінку в поєднанні з відстеженням кінцевих результатів керівниками школи; 

3) створення в кожній школі системи внутрішньошкільного контролю, що передбачає охоплення контролем всіх компонентів, що забезпечують стабілізацію, перехід школи в режим розвитку або її функціонування в цьому режимі; 

4) розробка та постійне накопичення науково обґрунтованих програм збору інформації, де б чітко були сформульовані мета перевірки, теоретичні підходи, параметри оцінювання, програма спостереження і методика обробки результатів. 

У сучасних умовах заклади освіти мають на меті забезпечення стабільного функціонування освітнього процесу, якісного досягнення результатів освіти, які б відповідали державному стандарту і необхідного для цього рівня мотивації, здоров'я і розвитку учнів. Освітні установи намагаються перейти з режиму функціонування в режим розвитку, цілеспрямовано займаючись інноваційною роботою. Важливим чинником в управлінні освітнім процесом у закладі загальної середньої освіти залишається внутрішньошкільний адміністративний контроль – провідна функція управління, покликана виконувати роль зворотного зв'язку між підсистемами установи освіти. 

Бібліографія 

1. Актуальні проблеми закладами освіти. Збірник матеріалів / Упор. Л.Келембет, О.Нижник, Г. Пониполяк. – Івано-Франківськ: ОІППО, 2002. 

2. Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Академія, 2001. 

3. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К.: Вища школа, 1995. 

4. Лаврук В. Внутрішньошкільний контроль: Практичний порадник керівника школи. – К.: Вид. дім «Шкіл.світ», 2006. 

5. Максим’юк С.П.. Педагогіка. –К.: Кондор, 2005. 

6. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. – К., 2001. 

7. Онишків З.М. Основи школознавства. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003.